Власник "Текстиль-Контакт" Олександр Соколовський: "Той, хто сплачує податки, нецікавий державі. Цікавим є той, хто платить відкати"

Кабмін скасував постанову, яка забороняла постачальникам Міноборони мати прибуток. Але це стосується лише майбутніх контрактів. Тих виробників, які працювали з МО з лютого 2022 року і продовжують, чекають суди та штрафи - відзначає інтернет-портал "Бізнес Цензор".

Постанова Кабінету міністрів №335була прийнята у березні 2022 року, щоб прискорити та убезпечити державні закупівлі. Вона дозволила замовникам з оборонної галузі – МО, СБУ, Нацгвардії, Нацполіції та Прикордонній службі – укладати з виробниками прямі контракти без проведення відкритих аукціонів.

Згідно постанови, ціна товарів визначалася "на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту". Виконавець окрім собівартості мав врахувати податки та збори, проте слово прибуток у документі забули вписати.

Це створило бюрократичну пастку, у яку з початку повномасштабного вторгнення потрапили тисячі вітчизняних підприємств, що отримали держзамовлення.

І цю пастку створила Державна аудиторська служба, яказаявила, що постачальники товарів, які укладали контракти з МО і врахували у них прибуток, "завдали державі збитків" на 2,5 млрд грн.

За підрахунками ДАСУ, саме стільки прибутку український бізнес намагався отримати за держконтрактами від Міноборони.

Міноборони стало на сторону постачальників та оскаржило акт ДАСУ в суді.

11 липня Кабмін вніс зміни до постанови №335, де визначив, що у складі ціни товарів може бути вказано прибуток виконавця. Міністерство оборони на це відповіло, що зміни не до кінця врегулювали колізію. І 18 липня постанову №335 скасували.

Водночас уряд вніс зміни до постанови N1275 від 11 листопада 2022 року "Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" з метою "створення належних умов для забезпечення сил безпеки і оборони товарами, роботами та послугами оборонного призначення під час дії правового режиму воєнного стану".

Але це не стосується минулих і поточних контрактів з МО, а - майбутніх. Окрім того, не скасовано акт ДАСУ про неправомірну вигоду постачальників на 2,5 млрд грн.

Свою перевірку ДАСУ почала з легкої промисловості. Одним з перших про проблему заявив засновник групи компаній "Текстиль-Контакт", президент Всеукраїнського об'єднання роботодавців легкої промисловості Олександр Соколовський.

"Ніякій логіці та здоровому глузду це не піддається. Адже сенс будь-якої господарської діяльності підприємств є отримання прибутку. З якої потім сплачуються податки. Але виявляється, заклавши прибуток у затвердженій договором калькуляції, постачальники МО завдали (і продовжують завдавати!) збитків державі. І зараз МО, навіть написавши заперечення на рішення ДАСУ і почавши з ними судитися, буде виставляти претензії всім своїм постачальникам", – написав підприємець.

БізнесЦензор дізнався у Олександра Соколовського, що мав би робити уряд, щоб ДАСУ не стягнула з виробників 2,5 млрд грн, а ще навіщо українське бізнес-ком’юніті вирішило створити реєстр рейдерів-силовиків.

Також ми дізналися, чому 2022 рік Соколовський вважає найкращим за три десятиріччя підприємницької діяльності, та за яких умов Україна ще під час військових дій може отримати контракти, які до цього мав Китай. 

– В кінці червня відбулася зустріч українського бізнесу з Президентом. Чи намагалися ви донести до Президента суть проблеми з ціноутворенням по держзамовленням? На вашу думку, він почув підприємців?

– Я, на жаль, перебував у відрядженні і не був присутнім на зустрічі з Президентом. Глава Федерації роботодавців України Дмитро Олійник підняв це питання.

Потім ще один учасник зустрічі розповів, що Президент швидко зрозумів проблему і звернувся до прем'єра: "Ти в курсі? Чому питання не вирішене?"

"Якби я це питання вирішив, претензії у правоохоронних органів були б вже до мене", – преповів підприємець слова Дениса Шмигаля. Прем'єр-міністр дав зрозуміти, що боїться все того ж ДАСУ.

ДАСУ стало опудалом для всіх. На бізнес-зустрічах про тиск із боку ДАСУ розповідали і колишній міністр інфраструктури Пивоварський, і Коболєв, і Нефьодов, і Смілянський. Чиновники бояться ДАСУ не менше, ніж бізнес, а то й більше. Через будь-яку ініціативу чиновника приходить колишнє контрольно-ревізійне управління та пише папір. І все – ти злочинець, за тобою женуться правоохоронні органи.

– Коли посилився тиск із боку ДАСУ?

– З кінця 2022 р. Перевірки активізувалися ще за попереднього керівництва, але нова голова Алла Басалаєва продовжила розпочате.

– Постанова №335 нарешті скасована. Зміни до постанови №1273, яка наразі регулює ціноутворення по держконтрактам, дозволяють виробникам отримувати прибуток. Чи можна вважати питання вирішеним?

– Прибуток дозволили отримувати лише за майбутніми контрактами.

На жаль, на вимогу Мінфіну з документа вилучили найголовніший пункт. Це норма, згідно з якою нові правила мають бути застосовані до всіх постачальників з початку повномасштабного вторгнення – з 24 лютого 2022 року.

Це означає, що питання щодо попереднього періоду не вирішене, і уряд вимоги Президента не виконав.

– Чи вже приходили силовики до конкретних виробників, які "завдали державі шкоди"?

– Наскільки мені відомо, акт ДАСУ вже пішов на силові структури – на прокуратуру, Нацполіцію, на БЕБ та ДБР, можливо, ще на СБУ. Це щодо нашої галузі.

Також є інформація, що починають приходити запити і порушуватися кримінальні справи щодо продовольчої лінії та лінії поставок зброї.

Міноборони каже, так, ми не згодні, судитимемося. Але судитися вони можуть довго. Судитися, навіть виграти, потім апеляція...

Навіть, судячись з ДАСУ, вони все одно будуть зобов'язані виставляти претензії нам. Тому що тепер суд вирішує, чи обікрали ми бюджет своїм запланованим прибутком чи ні. Запланованим прибутком – підкреслю.

У калькуляції в залежності від виробів ми забивали – 5-10% прибутку. Інші виробники легкої промисловості закладали приблизно стільки ж. Але у липні 2022 року курс злетів, сировина зросла в ціні. Потім почалися бомбардування інфраструктури, ми закупили генератори та ще отримали додаткові витрати на пальне. У підсумку – ми не лише не заробили 10%, а інколи і доклали 30% своїх.

І сьогодні 240 підприємств легкої промисловості, які працювали з МО, повинні або судитися вже індивідуально, або витягти з обігу гроші та заплатити.

– Чи можуть заблокувати рахунки підприємствам?

– Наші силові структури можуть робити все. Якщо є кримінальне провадження, може бути обраний будь-який запобіжний захід. А ми, за словами міністра фінансів, завдали державі шкоди. 

– Чому держава так себе поводить з українськими виробниками, які працюють на фронт? Війна ще не закінчилася.

– Не знаю, можливо для когось це прихований механізм лобіювання іноземних виробництв.

Минулого року навесні та влітку ми об’єктивно не могли забезпечити ті обсяги зимової форми, які були потрібні. По-перше, логістичні ланцюжки впали, встало питання щодо сировини. По-друге, багато хто виїхав і повернувся тільки восени. По-третє, частина підприємств лишилась у зоні окупації. Потрібно було час це все налагодити. Турки та китайці не розгубилися.

Треба було терміново одягнути ЗСУ, тому мені зрозуміло, чому ДДЗ МО тоді закуповувалися за кордоном. Навіть за значно вищими, чим в українських постачальників цінами. І іноземці не соромились, та добре заробили. Але чому вже наприкінці минулого року ДАСУ прийшло до Міноборони і розпочало перевірку саме з нас?

"Текстиль-Контакт" працює з держзамовленнями давно – ми відшиваємо форму, матраци, подушки та ковдри для Міноборони, УЗ та інших відомств. До повномасштабного вторгнення відомчі замовлення займали до 10% нашого обороту. У минулому році цифра зросла до 15%. Для нас це невеликий зріст.

Але в цілому для ринку української легкої промисловості друга половина 2022 – це був бум. За цивільними замовленнями обсяг впав, але попит на військові товари зашкалював. Почали відкриватися нові підприємства. Якщо до 2022 року з Міноборони працювало максимум 60 виробництв, то тепер їх вчетверо більше.

І всі 240 підприємств зараз будуть вигрібати. Бо на думку деяких людей у владі "бізнес повинен страждати". А ще у бізнесу має бути безумовний рефлекс, що з силовими структурами – зі своїми власними структурами, які нас мають захищати – працювати боляче. Що прийдуть із перевірками, порушать кримінальні справи. Той, хто сплачує податки, нецікавий державі. Цікавим є той, хто платить відкати. 

– Скільки за обсягом продукції торік закрили українські виробники, а скільки закордонні?

– За словами міністра оборони, вітчизняні виробники закрили дві третини потреб у формі, взутті та спорядженні. У мене, як і у вас, журналістів, немає доступу до підсумкових цифр. Але в цілому по фінансуванню цих контрактів все навпаки. На спільних нарадах Мінекономікита МО нам озвучили, що через різницю в ціні дві третини грошей пішли іноземцям.

І це при тому, що ми постачаємо продукцію з ПДВ, а вони по прямим контрактам з МО – без!

До іноземців вимоги мінімальні. Зимова куртка – це складний виріб. Цілих 64 листи займають технічні умови, затверджені Міністерством оборони. Водночас турки у 2022 році контрактувались не тільки значно дорожче (інколи навіть вдвічі!), та ще й, як кажуть, за своїми технічними описами.

Та головне – всі наші податки та зарплати залишаються в економіці. Наприклад, у нашій групі компаній "ТК" працює 1550 працівників. Минулого року ми заплатили 276 мільйонів гривень податків. Це 180 тис. грн на одного працівника. Але деякі держпосадовці нам ясно дають зрозуміти, що це їм не цікаво, якщо нема особистого кишенькового зацікавлення.

– Як змінився у вас обсяг замовлень цього року?

– Цього року у нас замовлень було лише на кілька мільйонів гривень. У 2022 році зимової та літньої форми закуповувалося на десятки мільйонів гривень.

Торік ми не працювали лише останні числа лютого. Навіть у березні, у Києві, коли активні бойові дії точилися поряд, ми робили. Це стосується і інших фабрик окрім чернігівських.

– У зв'язку із чим скоротився обсяг військових замовлень?

– Нам з початку 2023 року кажуть, що в Міноборони не має грошей. І ми, і ряд інших підприємств працюємо за контрактами, які були укладені на початку року, але переважно до травня всі вже все поставили.

Зараз нарешті чекаємо на підведення підсумків тендера на зимову форму.

Насамперед провели тендери на продукти харчування. Кажуть, спочатку треба нагодувати, а потім уже вдягати.

Ми використовуємо свою сировину. У нас тканини власного виробництва та навіть наші нитки. Так, до групи "Текстиль-Контакт" входить єдина в Україні фабрика з виробництва ниток. Але частина підприємств на свій страх та ризик сировину вже закупила. Хтось узяв кредити, навіть не маючи контрактів. Бо сировину треба чекати три місяці… Це ж легка промисловість, є своя специфіка.

"Минулого року ми заплатили 276 мільйонів гривень податків. Це 180 тис. грн на одного працівника. Але деякі держпосадовці нам ясно дають зрозуміти, що це їм не цікаво, якщо нема особистого кишенькового зацікавлення" - коментує Олександр Соколовський. 

– Чи допомагає вам Закон про локалізацію виробництва, який набрав чинності рік тому?

– Вітчизняна легка промисловість завжди працювала у конкурентному полі. Жодна іноземна компанія – польська, турецька, китайська – не могла виграти у нас тендер на обмундирування, навіть якщо ми були без преференцій та при однакових умовах.

Цей закон був потрібний машинобудівній галузі, і вони його отримали. Ми без жодного лобіювання конкурентні. Через це очікуємо на великий інтерес до українського ринку з боку США та Європи.

Останнє десятиліття виробництва з Америки та Європи масово переїжджали до Південно-Східної Азії. Але найбільше інвестицій отримував Китай. Основним інвестором Китаю з його диктаторським режимом були США.

Навіть в Іран, коли в 2014-2015 роках там трохи прочинилася кватирка, зайшло $80 млрд інвестицій. Нам таке і не снилося.

Але війна в Україні змінила ситуацію. Китай значно втратив інвестиційну привабливість світового капіталу. Частина цих коштів потече до України. 

– Ви нещодавно презентували два інвестиційні проєкти у Рівненській області. "Текстиль-Контакт" планує залучити 7,8 млн євро на автоматичну швейну лінію у Рівному. Другий ваш проєкт на Рівненщині більш ніж на 200 млн євро – це індустріальний парк HEMPY UA з вирощування та переробки промислових конопель, де ви плануєте стати резидентом. Чому саме цей регіон?

– У нас в Чернігові в березні 2022 року були прильоти. Одне наше підприємство (текстильне) на жаль розбомбили – кілька тисяч квадратних метрів вигоріло. Цю фабрику ми вже відновили. Вигідно викупили обладнання з польських виробництв, які закрилися в ковід. Наразі там, крім безліч спеціальних та постільних тканин, запустили перше в Україні виробництво брезенту. Ми працюємо, де б ми не знаходилися.

Але для інвесторів місце розташування підприємства надважливе. В Рівненщину партнери ще готові інвестувати, але чим ближче до Росії, тим складніше.

Щодо технічної коноплі, то їй підходять грунти саме Чернігівської, Рівненської, Сумської областей та частково Житомирської. Це велика наша конкурентна перевага. У Європі попит на одяг та взуття з конопель у рази перевищує пропозицію, але технічна конопля там майже не росте.

– Індустріальний парк – це зосередження виробництв. Під час війни – додатковий ризик…

– Ми просимо у наших західних партнерів усе, що завгодно – зброю, кредити, просто гроші. А слід попросити створити страховий фонд для інвесторів: і ніхто не буде боятися, що прилетить.

Якби країни G7 скинулися по одному мільярду до такого страхового фонду, їм би не довелося годувати Україну грошима власних платників податків.

– Якщо страховий фонд не буде створено, коли підуть іноземні інвестиції в Україну? Після перемоги?

– Ми інтерес відчуваємо вже зараз.

– Після перемоги над силовиками?

– Силовики мабуть ще до минулого Нового року цю війну виграли, і вирішили, що настав час братися за старе. Так, інвестиції надійдуть після перемоги над силовиками.

В країні 1,3 млн незакритих справ. Порушити кримінальну справу та довести кримінальну справу до суду – це дві великі різниці. До суду передається буквально кілька відсотків. А решта 98% компаній коли отримають тиск - швиденько платять, щоб справу закрити.

– Розкажіть про "Маніфест 42". Як виникла ініціатива?

– Є 42-тя стаття Конституції, яка захищає підприємницьку діяльність. І ми (підприємці) вирішили об’єднатися, щоб свою діяльність захистити.

З початку року пішов вал наїздів на бізнес із боку правоохоронних структур. В країні 1,3 млн незакритих справ. Ми чудово розуміємо, що порушити кримінальну справу та довести кримінальну справу до суду – це дві великі різниці. До суду передається буквально кілька відсотків. А решта 98% компаній коли отримають тиск - швиденько платять, щоб справу закрити.

Я викладав у ФБ таблицю, хто кошмарить бізнес. Відзначилися практично всі – були перевірки і з охорони праці, і заробітної плати.

– Чи блокували вам податкові накладні?

– Проблеми в нас також були, як і в усіх наприкінці минулого року. Але ми відчули це не так гостро. Як тільки виникала проблема, ми її описали та запустили до Федерації роботодавців, СУП та інших бізнес-об’єднань. Комунікувати із податковою так набагато легше.

Я знаю, що у багатьох підприємств, які не входили до таких структур і самостійно вирішували питання, це займало величезну кількість часу. Чув і про відкати, але ми в такі ігри не граємо.

Наразі ми вирішили об'єднатися на рівні асоціацій через державних рейдерів. В об'єднання "Маніфест 42" увійшли Федерація роботодавців України, Асоціація підприємців ветеранів АТО, СЕО-Клаб, запрошені СУП (Спілка українських підприємців), Американська торгова палата та Європейська Бізнес Асоціація.

Плануємо створити реєстр державних рейдерів, куди входитимуть силовики, судді, чорні нотаріуси, реєстратори та звичайні чиновники, які працюють за замовленням. Робоча назва реєстру – "Мародерець".

– Які критерії внесення до реєстру "Мародерець"?

– Є два критерії. Перший – особа фігурує у публікації ЗМІ щодо рейдерства чи інших форм тиску на бізнес. Але мова лише про ЗМІ, які дорожать своєю репутацією, а не тих, що за $300 розмістять будь-яку чорнуху на будь-якого. Другий критерій – судові рішення, які вказують на неправомірність дій.

На зустрічі з Президентом йому презентували "Маніфест 42", і він дав команду розбиратись та готувати кейси.

– Де центр управління державних рейдерів?

– Це децентралізована система. Силові структури конкурують за "клієнтів": хто перший прийде на обшуки, хто перший прийде на виїмку…

В Україні злочинцем частіше за все є не той, хто вчиняє злочин, краде з бюджету, а той, хто намагається працювати чесно. На жаль, доволі часто основною конкурентною перевагою бізнесу в Україні може бути не відбудовані бізнес-процеси, а несплата податків та праця в тіні.

Ті, хто знаходяться в тіньовому бізнесі говорять своїм кураторам, як я можу платити тобі якісь гроші, якщо в мене падають продажі? Я не можу конкурувати ось з цим. І починається.

Не можна перемогти Росію і стати такою самою Росією, лише маленькою. Тому що головна відмінність Росії від цивілізованого світу полягає в тому, що це ментівська держава, де правлять прокурори, судді, силовики. У цивілізованій країні головним є той, хто творить, виробляє, сплачує податки.

Нині нам допомагають західні партнери. Закривають, мабуть, дві третини потреб нашого бюджету. Але коли війна закінчиться, ми зобов'язані будемо це робити самі – в напівзруйнованій країні. Тому так важливо вже зараз показати свою інвестиційну привабливість нашим партнерам.

Більш-менш вдалим був минулий рік. Питання вирішувалися так швидко, що я можу лише аплодувати. У важкому 2022 році держава вперше показала, що вона може бути партнером для бізнесу.

– Яке ваше ставлення до податкової реформи "10-10-10" від заступника голови офісу Ростислава Шурми? Вона передбачає зниження податків і збільшення уваги держави до тіньового сектору.

– Я за спрощення оподаткування та зменшення бази оподаткування. Зниження ПДВ до 10% – це те, без чого інвестор не зайде в Україну. У сусідній Польщі, де немає війни, 10%. В нас не може бути більше. Бо Україні потрібні конкурентні переваги. А ще – зменшення адміністрування та його прозорість.

Чим податки менші, тим краще їх платять. Підприємству простіше офіційно заплатити 10% податку на прибуток, ніж мінімізувати цей податок під 8% або навіть 5%.

Але в рамках податкової реформи я б хотів бачити заміну податку на прибуток податком на виведений капітал. 80% перевірок саме через податок на прибуток. Був час, коли ми вже практично досягли свого. Порошенко майже погодився, потім Зеленський включив реформу до своєї передвиборчої програми… Але ні той, ні інший реформу не провели. 

– Ви почали імпортувати тканини у 1995 року. Будували бізнес у 2000-х, зокрема, й у такому специфічному регіоні як Донецьк. Коли працювати було простіше?

– Тридцять років в Україні діяв принцип – друзям усе, ворогам закон. Я не можу сказати, що навіть з 2004 по 2008 рік, коли все зростало, як на дріжджах, було легко.

Більш-менш вдалим був минулий рік. Питання вирішувалися так швидко, що я можу лише аплодувати. У важкому 2022 році держава вперше показала, що вона може бути партнером для бізнесу. 

Джерело: https://biz.censor.net/r3432499