Театр абсурду вІдпочиває

"Я вже писав у травні про величезну проблему, яка зараз може положити на лопатки всі підприємства легкої промисловості (і нажаль не тільки легкої…) які працювали з МОУ та іншими держзамовниками у минулому році і тих, хто працює з ними зараз" - прокоментував засновник компанії "Текстиль-Контакт" Олександр Соколовський. 

Історія почалась з того, що ДАСУ провела перевірку контрактів МОУ та виявила порушень на 2,5 мільярда гривень «завданих державі збитків», оскільки виявилося, що українські компанії не мали право у своїх калькуляціях (а це невід'ємна частина контрактів) закладати прибуток! Навіть на невеличкий відсоток до 5 або 10%! А мали працювати в нуль…

При тому прибуток іноземних виробників, які постачали ту саму продукцію та жодних калькуляцій не надавали, збитків держбюджету на думку ДАСУ не завдає! Бо по законодавству вони мають право при прямих закупівлях МОУ їх не надавати.

А всі ми, хто шив в Україні, поставляв продукцію набагато дешевше турків та китайців, створював тут робочі місця, підтримував нашу економіку, платив тут зарплати та налоги (а це у кожного більш ніж 30% від отриманих від замовника коштів!) - порушники і з нас треба стягнути попередньо задекларирований (але не факт, що отриманий, бо були скачки курсу, проблеми у логістики та енергетичний локдаун) прибуток. З якого ми вже заплатили всі податки!

Ця ситуація трапилася через те, що для спрощення процедур в умовах воєнного стану КМУ 20.03.22 ухвалив відповідну постанову №335. Але ДАСУ вважає, що згідно з його положеннями українські підприємства прибутку закладати у калькуляцію не могли. І це з'ясувалося лише зараз. Хоча ніякій логіці та здоровому глузду це не піддається. Адже сенс будь-якої господарської діяльності підприємств є отримання прибутку. З якої потім сплачуються податки. Але виявляється, заклавши прибуток у затвердженій договором калькуляції, постачальники МО завдали (і продовжують завдавати!) збитків державі. І зараз МО, навіть написавши заперечення на рішення ДАСУ і почав з ними судитися, буде виставляти претензії всім своїм постачальникам.

Зрозуміло, що хтось у результаті збанкрутує. Навіть з тих, хто вижив у минулому році не зважаючи на стрибок курсу, зростання цін на сировину, постійні відключення електроенергії та купівлю генераторів, щоб все-таки виконати замовлення. Хтось не здасться і буде у відповідь судитися та намагатися щось доводити у свій захист. А це надовго…

Але кому це вигідно?

1. Іноземним постачальникам, бо ніхто з українських виробничників не може тепер працювати з МОУ.

2. Всім силовим структурам, які, маючи підтверджений формальний привід, з усіх боків та з мисливським азартом накинуться на 250 підприємств, які наважилися у найважчий 2022 рік переорієнтувати свої виробництва на пошиття військової форми та спорядження. Хоч це може торкнутися і підприємства інших галузей, працюючих з МОУ, до контрактів яких перевірки ДАСУ поки що не дійшли. Бо виявляється тільки виробникам дронів прописана норма прибутку до 25%. А інші повинні працювати в нуль! І отримані кошти повернути державі або закритися…

Цікаво, як це стикується з положенням Господарського кодексу України, який визначає господарську діяльність, як таку, що здійснюється для досягнення економічних результатів та з метою одержання прибутку? І будь яке підприємство, окрім некомерційних, створюється для отримання прибутку. І як це може комусь налазити на голову, що весь прибуток виробників = збитки державі? Але ДАСУ так вважає і є відповідний акт на МОУ, які вони хоч і намагаються оспорити, але повинні виконувати.

Нажаль незважаючи на те, що ця історія тягнеться з кінця минулого року, коли ДАСУ приступило к перевірке МОУ, ніхто так і вніс поправки к 335 постанові Кабміну в якої із-за неточностей та подвійного толкування при її змінах (та можливо банальної описки) і вийшла ця прикра несуразиця. І незважаючи на офіційні листи Укрлегпрому та спілкування між стурбованими виробниками та представниками Мінекономіки, МОУ і Мінстратегпрому ніхто з них досі так і не вніс на уряд пропозиції по внесення змін. Тільки перекладають відповідальність друг на друга, а крайнього нема… Благаю, Юлія Свириденко, Надежда Бегун, Олексій Резніков, Олександр Камишин, Юлія Солянік, вирішіть будь ласка це питання скоріше, бо воно стосується не тільки минулого року по якому вже є акт на 2,5 миллиарди (які будуть питаться стягнути з декілька сотен підприємств), але й поточного року. Навіщо создавати штучні проблеми, коли їх у нас і так дофіга?

Додам тільки, що при цьому, з самого створення Prozorro, виробники та постачальники безліч раз стикались з купою схем та порушень в держзакупівлях. Я багато розповідав тут в стрічці різноманітні тендерні історії про те, як прозоро крадуть наші гроші. Але жодного разу ні мені, ні комусь з моїх колег не вдавалося почути, щоб ДАСУ (або колишнє КРУ, як вони раніше називалися) вскрили якусь схему або припинили злочинну діяльність різноманітних «тендерних рішал». Хоч це головний на сьогодні орган, уповноважений на захист державних коштів. Які, нагадаю, йдуть в держбюджет від платників податків. На яких усім перевіряльникам глибоко пофіг…

І якщо ДАСУ потрібні гучні показники і буде бажання ламати схематоз і заощаджувати такі потрібні нашому захисту від ворога державні кошти, запрошуйте профільні асоціації, запрошуйте тих, кому не пофіг - з задоволенням поділимось практичними кейсами і будемо робити усе, щоб у держзакупівлях було більше справедливості. Бо інколи це треш, бомбосховищні барабани і овочерізки відпочивають…